В урочищі Микитові рови на Рівненщині вшанували загиблих повстанців. Місце розташоване на околиці села Здовбиця колишнього Здолбунівського району. Там у березні 1944 року відбувся бій між Здовбицькою сотнею УПА та військами НКВС. Тоді у бою загинули 47 українців, лише декілька змогли вибратися з оточення.
В радянські часи рови розрівняли для ведення аграрного господарства. Згодом на місці бою встановили хрест. Історію цієї події знає місцева краєзнавиця Олеся Федорук. Вона разом з істориками Олегом Тищенком та Ігорем Марчуком готують книгу про ті події.
21-го березня 1944-го Здовбицька сотня зібралася в Микитових ровах. Чому саме там та за чиїм наказом – на ці питання і досі немає єдиної відповіді. Також є розбіжності і в даті: очевидці події вказують на 22 березня, а в документах НКВД зазначено 21 березня, 11 година.

Олеся Федорук досліджує цю історію.

"Від здовбицького лісу стояли міномети чи кулемети і обстрілювали всю територію, яка була на видноті. Люди піднятися з ровів не могли, їх просто косили. І частина людей намагалася з цього оточення втекти. Втікали на Богдашів, втікали на Здолбунів. Дехто в ту сторону навіть на Гриновщину, але людей взагалі косили кулі. Дуже багато людей загинуло, а тих, які ще лежали, які ще бігли, їх доганяли, добивали і доколювали", – розповідає дослідниця.
Щодо кількості військових НКВС, що брали участь у битві з "упівцями", то, за словами Олесі Федорук, їх було понад 150. Вони оточили Здовбицю, вийшли по вулиці Мартиненка до лісу і там прочісували територію до Микитових ровів.

"Знайшли ми Продоуса Григорія, який був і учасником, і він живе на цю пору. От і він розказував, що якраз отут укінці села вони позбиралися. Каже, що підняв голову і побачив, що на нього кулемет настроєний на возі. Ну, і так люди почали втікати. Практично вони були винищені оцим здолбунівськими "енкаведистами". Потім в документах НКВД написано, що багато їх відзначилося у цьому бою.
А людей збирали, зараз тут стоїть оцей хрест, там збирали оцих людей, там збирали трупи, які потім завозили на кладовище і ховали вночі потайки. Були ж і люди із сусідніх сіл, і наші здовбиччани – 46 чоловік. І багато було ще із сіл Орестів, Глинськ і поховані в братських могилах", – розповідає краєзнавиця.

На місці бою встановлений хрест. Тут традиційно, 21 березня, пам’ять полеглих повстанців вшановують панахидою.

"Сьогодні було багато людей похилого віку, але зовсім мало людей юних. Насамперед це виховання: якщо ви ростете в сім'ї, яка плекає історію своє держави, то ви і самі будете її плекати. Не всі хочуть брати участь, зараз багато молоді просто не цікавиться цим, але вони повинні цікавитися і розповідати цю історію наступним поколінням", – каже пластун Мирослав Завалюк.
Допомогти виправити ситуацію може програма національно-патріотичного виховання, минулого тижня робоча група її схвалила, пояснив ініціатор та голова ради Сергій Кондрачук. Згадуються у ній і Микитові рови.

"Багато хто на Рівненщині знає про найбільший бій в історії УПА – бій під Гурбами. Але мало хто знає, що коли йшла оця зачистка національно-патріотичного руху в ті часи, то перед боєм під Гурбами були також і незначні локальні бої, в тому числі тут, в рідному для мене селі Здовбиця. Маємо дуже чітко виокремити, систематизувати усі такі дати", – каже голова облради.
Таку програму національно-патріотичного виховання Рівненська обласна рада має схвалити на найближчому засіданні. У ній, зокрема, намагались підійти до подачі матеріалу з урахуванням потреб сучасної молоді.