"Бунтуй, кохай, права не віддавай", – скандують учасники та учасниці Маршу жінок-2021 в центрі Києва. До Міжнародного дня боротьби за права жінок на Михайлівській площі столиці удень 8 березня зібрались кілька сотень людей. Згодом їх стане понад три тисячі, за даними організаторів акції. Суспільне зібрало найяскравіші моменти Маршу.
Учасниці та учасники Маршу тримали в руках плакати із закликами поважати права жінок і вигукували "Свобода, рівність, жіноча солідарність", "Що б я не носила – це не ваше діло", "Фемінізм у кожну хату", "Геть патріархат, геть капіталізм".
Цьогоріч мета Маршу – привернути увагу до погіршення ситуації із правами жінок під час пандемії через COVID-19.
"Чому ми мовчимо про домашнє насилля, рівень якого в часи COVID-19 дедалі продовжує зростати? Чому ми не говоримо, що здебільшого на жінок було покладено обов'язок опікуватися дистанційним навчанням дітей?", – ідеться у заяві організаторів.
Серед основних вимог до влади – відкрити державні шелтери у різних регіонах України для жінок, які стикаються з домашнім насильством, забезпечити доступ жінок до всіх медичних послуг.
"Нас турбує сьогоднішня ситуація доступу українських жінок до влади, до політики", – каже Олеся Олійник, учасниця акції. — "Хвилює ситуація, яка складається до цього часу із домашнім насильством у сім'ї. На превеликий жаль, ця тема є актуальною. У нас є сумні цифри статистики, коли жінки потерпають до цього часу від домашнього насильства і вони не мають захисту, центрів, притулків таких і організацій з захисту. Тому ми сьогодні виступаємо саме за рівні права жінок у доступі до політичних рішень, до влади, до самовизначення у суспільстві й до захисту їх як особистостей".
Дивіться також: "У пандемії жіноче обличчя": стрім Суспільного з Маршу жінок
Ще одна з вимог Маршу, вже традиційна, – ратифікація Стамбульської конвенції. Це міжнародна угода Ради Європи, метою якої є нульова толерантність до домашнього насильства. Україна підписала документ ще у 2011 році й навіть брала участь в його створенні. Проте досі не ратифікувала, а отже не втілила його у життя.
"Вже час ратифікувати Стамбульську конвенцію, тому що пандемія нам показала, який безпрецедентний рівень насильства нас чекає вдома. Дім для багатьох жінок став найнебезпечнішим місцем", – заявила під час Маршу одна з організаторок, директорка центру соціальних і трудових досліджень Ніна Потарська.
Читайте також: 8 березня: як з’явився Міжнародний жіночий день і що варто про нього знати
Єлизавета на марші вдруге. Суспільному вона розповіла, що сама стикалась із дискримінацією: “Ще коли я вчилась в університеті, нам казали, що “ви можете вчитися, але жінки – це "подстілкі" для дипломатів. Немає такого слова як дипломатка і ви ніколи не зможете стати дипломаткою”. Я також думаю, що 99 відсотків жінок, якщо не всі сто, стикались з харасментом, зокрема на вулиці. Я в тому числі”.
Дівчина прийшла, тому що вірить у те, що "жінки так само мають право на рівні соціальні, економічні й політичні права".
"Це саме те, чим і ж фемінізм. Як би нас не намагались лякати, що це скажені “фемки”, які ненавидять чоловіків – це абсолютно не так. Це просто люди, які вірять, що жінки мають рівні права з чоловіками. Я теж в це вірю”, – додала Єлизавета.
Читайте також: 8 біографічних книжок про сильних жінок
Учасники Маршу пройшли до Поштової площі. Їх супроводжувала поліція. За підрахунками поліції діалогу, до акції долучилась тисяча людей. Водночас за підрахунками організаторів, на марші перебуває приблизно три тисячі учасників.
"8 березня для мене означає день дуже сильних жінок. День, коли люди захищають свої права і прагнуть щось змінити", – розповідає ще одна учасниця мітингу, яка попросила не називати її ім'я. Вона додала, що Марш приходить "не вперше і не востаннє", тому що особисто досі стикається з дискримінацією на роботі.
На акції багато людей з плакатами: "ХХІ століття. Часікі не тікають. Вони електронні", "Не підіймай руку. Підіймай рівень соціальної відповідальності", "Хочу рівних обов'язків у вихованні дітей".
До Маршу приєдналась також колона білоруських феміністок. Одна з учасниць колони, Катя, розповіла, що прийшла, аби привернути увагу до незаконних масових затримань в Білорусі, а також за рівні права.
"Нам би дуже хотілось, аби зарплати жінок були відповідали зарплатам чоловіків. І також нам би хотілось, аби жінок сприймали не як домогосподинь. які мають сидіти вдома та виховувати дітей. А як тих, хто може робити що завгодно. Не має бути професій "не для жінок". Багато чого треба міняти і в першу чергу це ставлення. Ставлення до 8 березня і загалом до жінок, дуже хочеться, щоб ми усі були рівні", – зазначила Катя.
"Рівність прав і також гостро стоїть питання абортів. Я вважаю, що жінка вільна і має право обирати, тим більше в такому питанні як власне майбутнє", – сказав учасник Маршу, який не вперше прийшов на акцію. Хлопець попросив не називати його ім'я. Він тримав плакат "Убил значит любил" і пояснює цей напис так: "Це дуже відома приказка "б'є значить любить". Доводимо це до абсурду, тому кажемо "убил значит любил"".
Читайте також: Знижки та компліменти. Чому українці продовжують святкувати 8 березня, як за часів СРСР
Марші та акції до Міжнародного дня боротьби за права жінок також відбулись у Полтаві, Львові, Вінниці, Харкові.
У Краматорську пройшла хода проти домашнього насильства, а в Дніпрі провели акцію на захист прав жінок "Перекинутий борщ".
