Медцентр двох громад на Харківщині може залишитися без фінансування: в чому причина

Медцентр двох громад на Харківщині може залишитися без фінансування: в чому причина

Медцентр двох громад на Харківщині може залишитися без фінансування: в чому причина Суспільне Харків

Центр первинної медичної допомоги у Липцях, до якого входять декілька амбулаторій і фельдшерсько-акушерських пунктів двох новоутворених громад, ризикує залишитися без фінансування від Національної служби здоров'я України через невідповідність будівельним нормам щодо доступності для людей з інвалідністю.

Про проблеми медцентру та пошук рішення говорили в ефірі "Українського радіо Харків".

Вісім амбулаторій і чотири ФАПи

За словами головної лікарки Центру первинної медичної допомоги у Липцях Світлани Потабенко, центр обслуговує 17 тисяч людей у 25 населених пунктах на території Липецької та Циркунівської громад. У восьми амбулаторіях і чотирьох фельдшерсько-акушерських пунктах працюють 12 лікарів. Про те, що деякі приміщення не відповідають нормам, центр повідомили у серпні 2020 року.

"На той час ще були реорганізовані сільради, не були утворені громади. Будівлі, де розташовані ФАПи, побудовані у минулому сторіччі, і не відповідають нормам для осіб з інвалідністю. Треба робити реконструкцію дверей, порогів, глибини тамбурів, це я вже не беру пандуси та внутрішні сходи", — сказала Світлана Потабенко.

За словами лікарки, нині деякі приміщення ФАПів реконструюють, щоб до 15 березня відповідати нормам. Саме тоді крайній строк, коли можна подати документи до НСЗУ на відповідність вимогам для фінансування.

"Я спілкуюся щодня з головами сільрад. Роботи ідуть, але не можуть сказати, встигнемо чи ні", — говорить Потабенко.

За її словами, люди з інвалідністю обслуговуються вдома.

"У громаді усі мешканці, які мають вади, обслуговуються дотепер за місцем проживання. Лікарі приходять, вторинна ланка, консультують, населення не лишається без меддопомоги", — говорить Потабенко.

Головна будівля центру в Липцях, за словами лікарки, відповідає нормам.

"Треба йти назустріч"

Проблеми усувають і у двох амбулаторіях Циркунівської громади, розповів голова Циркунівської сільської громади Микола Сікаленко. За його словами, роботи на завершальному етапі й до 15 березня мають встигнути погодити систему доступу з інспекторами НСЗУ. На реконструкцію витратили 40 тисяч грн на дві амбулаторії, сказав Сікаленко.

У Циркунівську громаду перейшли шість амбулаторій і чотири ФАПи. За словами голови громади Олексія Слабченка, невідповідні до норм будівлі залишилися у спадок від попередніх сільрад. Новоутворена громада об'єдналася наприкінці року, щойно затвердила бюджет, і не має змоги перекинути фінансування на медицину — 85% бюджету іде на освіту.

"З 97 млн гривень 82 млн ідуть на утримання шкіл і дитсадків. Громада організувалася напередодні нового року. Об'єдналися шість сільрад, 17 населених пунктів. У кожному школи, амбулаторії. На 13 тисяч населення у нас 10 шкіл, вісім дитсадків, шість амбулаторій і три ФАПи", — сказав Слабченко.

Провести оптимізацію в середині навчального року неможливо, зазначає голова. У двох із шести амбулаторій є пандуси, чотири ж не відповідають нормам. Є порушення і у ширині проходів старих будівель. У громаді писали листа із проханням відтермінувати інспекцію НСЗУ.

"Треба йти одне одному назустріч, а не просто сказати — ось умови. Ми не просимо, щоб нам зробили — дайте нам час, щоб ми за літо все виконали, а тоді приїжджайте перевіряти. Ми організувалися, а тепер на нас повісили ці зобов'язання, а ми їх не брали. У наших умовах кошти не дуже великі, але їх просто непросто немає", — каже Слабченко.

НСЗУ ініціювала зміни

За словами очільниці Північного міжрегіонального департаменту НСЗУ Вікторії Мілютіної вимоги із доступності висунули три роки тому. І їх сформувала не НСЗУ і держава — конвенція про права осіб з інвалідністю. Якщо заклад не отримає договір, він ставить фінансування під загрозу: це оплата праці, медикаментів тощо. Натомість служба здоров'я ініціювала зміни до постанови, за якими заклад матиме час на усунення недоліків.

"Ми співчуваємо і розуміємо громади, але закон треба виконувати. НСЗУ ініціювала зміни до постанови, які ми подали в МОЗ, Уряд, і зараз чекаємо рішення Уряду щодо можливості поступового впровадження таких змін. Зміни стосуються того, щоб поступово впровадити вимоги. Щоб щось було готове у березні, щось на певний строк", — сказала Мілютіна. Та поки питання на розгляді.

Шукати альтернативи

Голова Харківської експертної групи підтримки медреформи Тетяна Гавриш навела приклад, коли громади надавали перевагу приватним практикам, а не успадкуванню старих амбулаторій, які ремонтувати задорого. Натомість наголосила, що нові заклади можна будувати у кооперації із фермерами та інвесторами.

"Це нормально, коли від закладів вимагають змінюватися, коли ми говоримо про пандуси, ліфти, щоб укласти з НСЗУ... Багато громад в Україні, порахувавши, приймали рішення відкривати приватні практики, які укладають угоду з НСЗУ", — говорить Гавриш.

"Громадам слід перестати ображатися і традиційно вважати, що держава має вирішити усі проблеми. Почати рахувати доцільність витрат на утримання великих застарілих технічних закладів і шукати інших рішень. Якщо Липецька громада хоче вирішити це питання і вважає, що НСЗУ має продовжити надавати первинної меддопомоги, треба пошукати альтернативні рішення", — вважає Гавриш.

Читайте також: На ремонт приймальних відділень на Харківщині направлять майже 90 млн грн

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди