Хода пам'яті у Франківську: загиблі кіборги у спогадах матерів та побратимів

Хода пам'яті у Франківську: загиблі кіборги у спогадах матерів та побратимів

Хода пам'яті у Франківську: загиблі кіборги у спогадах матерів та побратимів Суспільне. Карпати

Щорічна хода пам’яті, присвячена загиблим героям оборони Донецького аеропорту, відбулася сьогодні в Івано-Франківську. За словами голови ГО "Обласна асоціація учасників та ветеранів АТО" Мирослава Кріля, пом’янути воїнів зібралося близько 300 побратимів із всіх районів області.

Тарас Червак оборону своєї країни називає справою честі. Він у складі "Правого сектора" два тижні воював у старому терміналі аеропорту.

"По нас вівся переважно обстріл з гаубиць, я б сказав, гармат. Ми їх крили артилерією суто. Коли я зайшов, то командував обороною маршал. Він гарно поставив зв'язок із артилерією. Тільки сепаратисти підходили, їх одразу накривали на підходах до аеропорту артилерією. Ми їм навіть не давали підійти до будівлі", - розповідає Тарас Червак. І додає, що там ніхто смерті не боїться, про смерть не думають: "Один страх – померти і не залишити нічого після себе. Бо, по суті, ти є, і тебе нема. Одна піщинка в історії, про тебе забули, але пам’ятають друзі, сім'я".

Франківець Ігор Склеповий у складі 90-го окремого десантно-штурмового батальйону воював на території летовища та бачив смерті побратимів у 2014 році.

"Там загинув мій ротний Іван Зубков, позивний "Краб", якому дали Героя України. Там загинули мої хлопці, які були в нижньому залі, де стояв наш ДШК (кулемет Дегтярьова-Шпагіна ). Вони підірвали якраз ту площу – низ підірвали, так званий помаранчевий зал. Тридцятого листопада ми відходили від старого терміналу, то там п’ять днів таких було боїв дуже тяжких, навіть чуть не доходило до рукопашки. А дух таки був, що ми могли загнати і за Урал", - пригадує Ігор Склеповий.

Вшанування кіборгів сьогодні розпочали з богослужіння у Катедральному соборі. Далі учасники колоною рушили центром міста до Меморіального скверу.

Хода пам'яті у Франківську: загиблі кіборги у спогадах матерів та побратимівСуспільне. Карпати

Хода пам'яті у Франківську: загиблі кіборги у спогадах матерів та побратимів

У сквері поминальною панахидою згадали усіх загиблих, хто впродовж 242 днів захищав летовище своїм життям. Присутні були і матері прикарпатських кіборгів. Син Марії Костишин був кадровим офіцером. Мати пригадує, що її Ярослав оберігав від тих подій.

"Він не казав, куди їде. Він казав: "Їду, їду, мамо, приїду і подзвоню". Вони навіть самі не знали конкретно, що їдуть на фронт, їх готували у Василькові до всіляких випробовувань екстремальних, але що його чекає таке – ніхто не думав", - розповідає мати загиблого кіборга Ярослава Костишина Марія Костишин.

Володимир Байдюк на початку війни пішов захищати країну добровольцем, а потім служив розвідником у 74 бригаді. Його мати Оксана розповідає, що навіть п’ять років тому поховавши сина, досі чекає зустрічі з ним.

Хода пам'яті у Франківську: загиблі кіборги у спогадах матерів та побратимівСуспільне. Карпати

Хода пам'яті у Франківську: загиблі кіборги у спогадах матерів та побратимів

"Знаю, що був на завданні розвідником і був у самому пеклі. Був і на тій стороні, з хлопцями заходили. І якраз у той момент – 21 листопада – це було моє день народження, вночі надіслав смс-повідомлення, привітав з днем народження. А я не знала, що відповісти, і просто сказала: "Дякую сину, що ти в мене є, ти мій герой і моє життя". В суботу зранку я подзвонила до нього – він був поза зоною. Коли підняв його побратим, то сказав: "Вови нема між нами". А ховали ми його на його 25-річчя, в той день, коли я його народила", - розказує про події 5-річної давнини Оксана Тимішак.

Авторка: Ірина Андріїв

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди