Бути поруч із дитиною під час лікування: поради стоматологині з Черкас

Бути поруч із дитиною під час лікування: поради стоматологині з Черкас

Бути поруч із дитиною під час лікування: поради стоматологині з Черкас Колаж Суспільне: Черкаси

Бути поруч із дитиною під час лікування зубів радить стоматологиня Марина Черкащенко. Про це говорили в етері “Українського радіо Рось” у програмі “Радіодень”.

Зі слів лікарки, перед тим, як вести дитину на прийом до стоматолога, треба заздалегідь поговорити про це з нею. Щоб був 100-відсотковий результат, має бути командна праця: працюють вдома батьки, і працює в стоматологічному кабінеті лікар. Про візит до лікаря батьки мають говорити в спокійному тоні і відповідати на всі запитання, які цікавлять дитину. Коли дитина приходить в незнайоме місце, як правило, виникає страх. Страх — це та емоція, яка виникає в той чи інший момент, коли ми не знаємо, що з нами буде в наступну хвилину. Тому обов'язковою процедурою в лікаря-стоматолога має бути проговорення правил поведінки в кріслі та плану лікування (про план лікування обов'язково мають знати і батьки). Дитині потрібно розслабитись.

Черкащанка Анжела, мама двох діток, під час кожної маніпуляції перебуває поряд зі своїми синами. Жінка пригадує, як 10 років тому її сину ставили в ручку катетор і попросили її вийти з маніпуляційної кімнати.

Лікарі мене запевнили в тому, що так буде краще для дитини. Я згадую і досі ті муки, і свої і дитячі. Я тоді собі заприсягнулася, що ніколи в житті так не зроблю. Це до кінця життя зі мною буде: це крик моєї дитини. Тому з того часу, яка б не була процедура, я знаходжуся поряд зі своєю дитиною. Тому що я знаю, що це величезна психологічна підтримка. А також моє перебування - цілком законне, тільки не всі про це чомусь знають. Я знаю, що дитина потребує моєї фізіологічної присутності поряд. Я завжди говорю дітям, що це потрібно зробити задля того, щоб потім таких маніпуляцій не було більше через хворобу. Я пояснюю, як книжка пише: не обманюю, не видумую «чудес», «фей». Я кажу, так як є, я не кажу, що це буде неболяче, а кажу правду”, - розповіла жінка.

Стоматологиня вважає, що мама має перебувати в кабінеті, де відбувається лікування її дитина.

“Це має бути індивідуально: є такі мами, які залишають своїх дітей, є діти, які не хочуть, щоб мами їх залишали, тому це все визначається індивідуально. Дитина знаходиться в біополі матері до 8 років. Якщо мама приводить дитину на прийом і сама при цьому хвилюється, то це автоматично переходить до дитини. І тому мама із дитиною мають перебувати поряд, щоб у дитини не було додаткового стресу,” - вважає пані Марина.

На думку керівниці ГО "Горизонталі" Анастасії Леухіної, не можна розділяти батьків та дітей під час будь-яких маніпуляцій.

“Це дуже небезпечно: діти і батьки зазнають посттравматичних розладів після таких ситуацій. В Україні досить багато лікарів над цим не замислюються, вони звикли працювати без свідків. Для них це зручно, і з цим треба щось робити. Найправильніший підхід – коли дитина може засинати і прокидатися поряд з батьками. Але самі втручання, зокрема, і під загальним наркозом, і під седацією, відбуваються без присутності батьків. Адже ці процедури можуть бути дуже болючими, щоб за ними спостерігати. Батьки повинні вирішувати: чи хочуть вони на це дивитися і чи мають вони достатньо "емоційного розуму", щоб впоратися із цим видовищем. Нині всі цивілізовані країни роблять висновок: якщо батьки можуть бути поруч – то вони роблять все задля того, щоб бути поряд”, – вважає фахівчиня.

За словами дитячого психолога Марії Соломатіної, дорослий є для дитини авторитетною, достатньо довірливою особою. Тому дорослому потрібно зберегти цю довіру і безпеку. Бо як правило, стрес і якась неприємна ситуація залишає "слід" в душі дитини. Тож треба максимально відповісти на всі запитання дитини.

“Діти сприймають інформацію більше візуально, тому я б порадила використовувати різні іграшки. Наприклад, є така іграшка «зубастик». У ці щелепи закладається пластилін, і дітки лікують «зубки». Це така ігрова методика: дитина може побути і в ролі лікаря, тобто полікувати цього «зубастика», а з іншого боку – «вжитися» в роль «зубастика», що отримує стоматологічні послуги. Раджу читання та проглядання книжок про будову людського тіла: коли дитина прочитає, у неї з'являться запитання, і ви зможете відповісти на них, наскільки маєте таку можливість. Можете сказати, що «я не знаю все, але ми можемо запитати у лікаря». Цим самим можна залучити фахівця та «розігріти» інтерес дитини. Ще б я залучила візуальний канал - про те, як лікуються зубки: з чого все починається. Треба чесно відповідати дитині, якщо буде боляче. Ще працює такий момент: коли батьки діляться своїм досвідом, що вони теж ходять до лікаря”, - такі підходи радить використовувати дитяча психологиня Марія Соломатіна.

За словами стоматологині, батькам слід звертати увагу на гігієну зубів та приводити дитину на огляд до стоматолога чотири рази на рік.

Авторка Альона Ніколенко

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди