Окупація Криму. Історії випускників Академії ВМС імені Павла Нахімова. СУСПІЛЬНЕ | ВІДЕОНОВИНИ

Окупація Криму. Історії випускників Академії ВМС імені Павла Нахімова. СУСПІЛЬНЕ | ВІДЕОНОВИНИ

Окупація Криму. Історії випускників Академії ВМС імені Павла Нахімова. СУСПІЛЬНЕ | ВІДЕОНОВИНИ Фото з архіву Павла Журавльова та Владислава Шатровського

Щорічно 26 лютого в Україні відзначають День спротиву окупації Криму та Севастополя. Військовослужбовець Збройних сил України Владислав Шатровський та український кікбоксер-професіонал Павло Журавльов – випускники Академії військово-морських сил імені Павла Нахімова. Вони були свідками подій лютого – березня 2014 року та як це було розповіли Суспільному.

Владислав Шатровський народився у Харківській області, а після закінчення школи вступив до Академії військово-морських сил у Севастополі. У 2014 році, коли почалася окупація Криму, навчався на випускному курсі.

Владислав ШатровськийСуспільне Одеса

Владислав Шатровський

"Ми вже писали дипломну роботу, майже все було готове до здобуття першого офіцерського звання – лейтенанта. Але події, які відбулися у 2014 році, трошки внесли деякі корективи. Коли стало питання залишитися там в лавах Збройних сил іншої держави, то навіть на думку не спадало, бо ми присягу приймали нашій державі і повинні проходити службу там", – пояснив Шатровський.

За словами Владислава, він сумує за часами, коли навчався в Академії. Згадує: багато друзів залишилося в Криму, однак зараз спілкування з ними не підтримує.

Окупація Криму. Історії випускників Академії ВМС імені Павла НахімоваСуспільне Одеса

Владислав Шатровський разом із однокурсниками

"Друзів залишилося багато, але спілкування з ними не підтримую. Хлопці казали, залишайся служити в Криму, тут буде все добре. У Криму добре, але потрібно служити своїй державі", – наголосив Владислав.

У квітні 2014-го року Владислав із іншими курсантами академії переїхав до Одеси, у серпні того ж року переїхала і його дружина Дарія. Невдовзі у них народився син Олександр.

Владислав з дружиною та синомФото з архіву Владислава

Владислав з дружиною та сином

"Дружині я сказав, що все, їдемо. А вона сказала, що поїде зі мною. Спочатку я прибув сюди, а за місяць, коли ми зрозуміли, що з нами буде далі, я забрав дружину. Тому що по службі питання не було вирішено, куди далі йти служити. Були одні плани, а ближче до випуску були корективи, але я залишився служити в Військово-морських силах", – додав Шатровський.

Павло Журавльов – український кікбоксер-професіонал. Народився у місті Саки та 14 років прослужив у Збройних силах України. У 2014 році, під час окупації Криму, спортсмен також проходив службу в Академії військово-морських сил імені Нахімова у Севастополі. Згадує, як у перші дні окупації, військові були в бойовій готовності зі зброєю та боєприпасами.

Павло ЖуравльовСуспільне Одеса

Павло Журавльов

"Вночі ми регулярно збиралися на плацу. До нас декілька разів приїжджали КАМАЗи, намагалися вибити ворота. Виходили на переговори. Чи був наказ обороняти частину? Те, що я пам’ятаю, взагалі нічого не було. У нас командуючі змінювалися, на лікарняний йшли. Хтось взагалі зранку прийшов, а ввечері пішов на іншу сторону", – розповів Павло.

На його думку, проросійська пропаганда існувала на півострові ще за часів Радянського союзу.

Окупація Криму. Історії випускників Академії ВМС імені Павла НахімоваФото з архіву Павла Журавльова

Павло Журавльов

"Візьмемо звичайного пенсіонера, якого не блокують військові люди ніхто та нікуди не жене, але він дивиться телевізор. Тоді він бачив у Севастополі тільки одну рекламу, так званого референдуму. Вона була однобокою і у такому форматі, що картинки і білборди були всюди однакові. Тобто Крим або російський, або фашистський. Чому? Ніхто не задумувався. Але чому він фашистський ніхто не пояснював, як це пов’язано між собою", – пояснив Журавльов.

Окупація Криму. Історії випускників Академії ВМС імені Павла НахімоваФото з архіву Павла Журавльова

Павло Журавльов

У квітні 2014 року, Павло Журавльов переїхав з родиною до Одеси, згодом пішов зі служби. За його словами, спорт та роботу у Збройних силах поєднувати не вдалося.

"Поєднувати спорт та військову службу дуже важко. Хто б що не думав і не говорив, дуже важко. Перший ранок, коли я прокинувся, була ностальгія. Я віддав армії 14 років. І мені подобалася ця робота. І я думаю, що міг би і служити далі", – зазначив Павло.

Читайте також

  • Про український гімн в анексованому Криму і службу в Одесі. Історія військового моряка Дамира Ауліна
  • США закликали Росію припинити окупацію Криму і агресію на сході України
  • "Почав жити тут, зараз і сьогодні". Як змінилося життя Романа Мокряка після полону
Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди