Верховна рада на позачерговому засіданні ухвалила законопроєкт "Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення проведення конкурсів на зайняття посад державної служби та інших питань державної служби” після того, як його ветував Володимир Зеленський. У новій редакції парламентарі врахували правки президента.
Відповідний законопроєкт підтримали 267 нардепів, голосували проти - 38, утрималися - 19 і не голосували 26 депутатів. Більшість голосів належало президентській фракції "Слуга народу". Також рішення підтримали "Довіра" та "Партія "За майбутнє". Голосували проти депутати від фракцій "ОПЗЖ", "Батьківщина" та "Голос". Депутати "Європейської солідарності" - утрималися.
Про що законопроєкт
Законопроєкт №4531 парламент ухвалив на засіданні 16 лютого більшістю депутатських голосів. Документ, зокрема, забороняє покладати обов'язки міністра на його заступників у разі, якщо посада міністра є вакантною. Крім того, встановлюється, якщо посада міністра є вакантною понад 60 днів, одна і та сама особа, яка обіймає посаду першого заступника міністра або заступника міністра, не може виконувати обов’язки міністра понад 30 днів. Також передбачалося, що одна і та сама кандидатура на посаду члена уряду не може бути подана понад три рази протягом року, а також тричі поспіль протягом поточного скликання Верховної ради.
Президент Володимир Зеленський ветував цей законопроєкт та звернувся до парламенту із пропозицією вилучити із нього норми щодо обмеження виконання повноважень заступниками міністра, якщо посада міністра є вакантною.
"Якщо протягом тривалого часу народні депутати не призначають міністра – а таке не раз у нас бувало, – ці норми закону призведуть до паралічу діяльності всього міністерства. У країні, яка воює та бореться з коронакризою, коли рішення треба прийняти негайно, таке неприпустимо", – зазначив Зеленський.
Що кажуть депутати
Член комітету Верховної ради з питань правової політики Сергій Власенко ("Батьківщина") під час обговорення розкритикував правки президента і заявив, що вони зумовлені двома чинниками.
"По-перше, це бажання усунути парламент від впливу на Кабінет міністрів шляхом створення вічних "в.о.", які будуть виконувати свої обов'язки по суті на постійній основі. І по-друге, це зауваження президента має на меті підтримати Юрія Вітренка (в.о. міністра енергетики - ред.). Саме заради нього "пропихується" цей закон", - заявив Власенко.
Читайте також: Боротьба олігархів та імідж. Чому Вітренка знову не призначили міністром енергетики
Голова Комітету Верховної ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев ("Слуга народу") в ефірі Українського радіо розповів, що статус виконувача обов’язків міністра дозволяє йому уникати впливу Верховної ради.
"Я категорично проти призначення урядом виконувачів обов’язків в обхід Верховної ради. У нас є конституційна процедура, яка повинна дотримуватися. Але іноді стається так, що міністр припиняє свої повноваження і хтось повинен виконувати функції таким чином, щоб це відбувалося безперервно. Саме тому передбачений строк у 60 днів, який достатній для призначення іншої особи на цю посаду через конституційну процедуру. Разом з тим протягом цього періоду повинні виконуватися функції у звичному порядку і ніхто не має чинити цьому перешкод", - заявив Гетманцев.
Гетманцев також зазначив, що у пропозиції президента мова йде лише про одну норму в цьому законопроєкті, яка стосується повноважень виконувача обов'язків керівника органу центральної виконавчої влади.
"Наразі виконувач обов’язків фактично є паралізований – він не може виконувати ті функції, які покладені чи то на міністерство, чи то на центральний орган виконавчої влади. Президент нам вказав на цю помилку і ми її сьогодні виправимо. Не варто зводити усе до ситуації з Юрієм Вітренком, тому що закон стосується всіх органів виконавчої влади і слід приймати на роки, а не керуватися певними постатями", - підсумував він.
Що відомо
- Прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив 19 лютого, що Юрій Вітренко виконує обов'язки міністра енергетики, однак вето Зеленського блокує його роботу. За його словами, вето не дало можливості виконувачу обов'язків міністра енергетики керувати міністерством підписати річні бюджетні програми, зокрема щодо виплат зарплат шахтарям.
- 28 січня Верховна рада вдруге провалила призначення колишнього виконавчого директора "Нафтогазу" та в.о. міністра енергетики Юрія Вітренка першим віцепрем'єром та міністром. Його підтримали лише 204 депутати з мінімально необхідних 226.
- Вперше парламент провалив призначення Вітренка на посаду міністра енергетики 17 грудня 2020 року. Тоді за нього проголосували 186 депутатів.
- Кабінет міністрів 21 грудня призначив колишнього виконавчого директора "Нафтогазу" Юрія Вітренка тимчасовим виконувачем обов'язків міністра енергетики.