Від початку цього року ТЦК та СПТериторіальний центр комплектування та соціальної підтримки. відкрили в Україні понад 28 212 проваджень за порушення військовозобов'язаними правил військового обліку. Майже всі штрафи стосуються чоловіків.
Про це повідомляє платформа для роботи з відкритими даними Опендатабот.
"Від початку квітня штрафів побільшало на 11,2 тисячі. Щомісяця відкривалося, в середньому, по 4,7 тисячі нових проваджень. Рекордним став квітень 2025 року — 5 682 штрафи. Лише кожне п’яте провадження було закрито цьогоріч", — йдеться у повідомленні.
Також за даними аналітиків, "рекорд" поставив Чернігівський районний ТЦК, відкривши аж 8 справ проти одного чоловіка — 5 за квітень, та ще 3 — на початку червня.
Крім цього вказується, що майже всі провадження стосуються чоловіків: наразі на жінок відкрито лише 46 проваджень, що складає 0,16% від загальної кількості. А найчастіше ТЦК відкривають провадження проти чоловіків віком від 25 до 45 років — у 82%.
"Лідером за кількістю штрафів від ТЦК є Київ — 3 835 проваджень з початку року. Наслідують Дніпропетровська (2 984), Сумська (2 464), Одеська (2 438) та Харківська (2 151) області. Усього дев’ять регіонів вже мають більше тисячі справ. У самому Києві найактивнішим став Подільський ТЦК — 1 100 проваджень лише за першу половину року", — додали аналітики.
Штрафи за порушення правил військового обліку
Чоловікам віком від 18 до 60 років, які не оновили свої дані у ТЦК та СП або не перебувають на військовому обліку, загрожує штраф від 17 000 до 25 500 грн під час воєнного стану чи за повторне порушення — таку норму було введено торік. До того сума штрафу складала 1700 грн. Штраф для громадян становить від 17 000 до 25 500 грн, а для посадових і юридичних осіб — від 34 000 до 59 000 грн.
Якщо штраф не сплатити вчасно, сума подвоюється після передання справи до виконавчої служби. Водночас сплата штрафу не звільняє від виконання зобов’язання, яке було порушено — тобто від необхідності дотримуватись правил військового обліку.
Що відомо про закон про мобілізацію
26 грудня 2023 року Кабмін вніс до Ради законопроєкт "Про удосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби".
До цього президент Володимир Зеленський вказав, що під час обговорення питання стосовно закону про мобілізацію військові запропонували додатково призвати 450-500 тисяч людей.
11 квітня 2024 року український парламент у другому читанні ухвалив законопроєкт про мобілізацію. Депутати прийняли документ без норми про демобілізацію. 16 квітня президент Володимир Зеленський підписав закон про мобілізацію, ухвалений Верховною радою. Законної сили документ набув 18 травня 2024 року.
18 травня з набуттям чинності оновленого законопроєкту про мобілізацію запрацював мобільний додаток "Резерв+" для військовозобов'язаних, призовників і резервістів. Він доступний для завантаження на смартфонах через App Store та Google Play Market. "Резерв+" надає можливість оперативного оновлення даних та доступу до інформації у реєстрі "Оберіг". Це зручний спосіб виконання обов’язкової процедури оновлення особистих даних. Після оновлення даних у застосунку ви зможете побачити інформацію з реєстру "Оберіг" щодо себе.
З 18 травня по 16 липня 2024 року — тобто вчасно, згідно з новим законом про мобілізацію, — 4 690 496 військовозобов'язаних оновили свої військово-облікові дані.
26 липня в "Резерві+" зʼявилася можливість підвантажувати актуальні дані про бронювання до електронного військово-облікового документа.
