22 січня 1990 року українці провели акцію «Ланцюг єднання». Взявшись за руки, утворили живий ланцюг від Івано-Франківська до Києва. Так відзначили річницю Акту Злуки – 22 січня 1919 року, коли очільники Наддніпрянської України та Західноукраїнської Народної Республіки проголосили про об’єднання. Суспільне поспілкувалося з чернівчанами, які брали участь в акції.
1 січня 1990-го Іван Гнідий був на установчій нараді в Рівному – делегати готувались до акції. Вів нараду Михайло Горинь – член Секретаріату Народного руху України, там вирішували, скільки людей має їхати до Києва. Делегація з Буковини налічувала понад сорок людей.
Олександра Губчин їхала у Київ разом з друзями та колегами із заводу «Гравітон», де працювала після університету. Делегація з Чернівецької області стояла на теперішньому Бульварі Шевченка.
Над текстом Акту Злуки, який вперше зачитали в 1919 році, працювали юристи та інтелектуали Директорії і ЗУНР, каже історикиня Ганна Скорейко.
«Чи можемо ми сказати, що ця подія мала юридичну силу? Ні. Але це був безпрецедентний крок еліт у надскладних умовах. Із західного боку на Україну йшла Польща, зі східного боку – більшовицькі війська», – каже історикиня.
За даними Інституту національної пам’яті, в ланцюзі взяли участь від 500 тисяч до 3 мільйонів українців.
