Перейти до основного змісту
"Варіантів залишитися тут без порушення закону дуже мало" — українці у США, яким не продовжують право на перебування

"Варіантів залишитися тут без порушення закону дуже мало" — українці у США, яким не продовжують право на перебування

Українські біженці відвідують ярмарок вакансій у районі Бруклін в Нью-Йорку
Українські біженці відвідують ярмарок вакансій у районі Бруклін, Нью-Йорк, США, 1 лютого 2023 року. Getty Images/AFP/Angela Weiss

Після початку повномасштабної війни до США переїхали 240 тисяч українців. Вони скористалися програмою Uniting for Ukraine ("Єднаємось для України"), яку запустили навесні 2022 року. Програма забезпечувала тимчасовий захист та дозвіл на роботу. У січні цього року її призупинили, нові заяви перестали приймати.

Днями суд зобов'язав адміністрацію Трампа відновити розгляд заяв на імміграційну допомогу, зокрема і за програмою для українських біженців U4U (Uniting for Ukraine). Однак чи виконуватиме рішення адміністрація Трампа чи буде оскаржувати його у суді — відкрите питання для десятків тисяч українців у США.

Суспільне поговорило з деякими з тих, хто не може продовжити дозвіл на перебування в країні.

Галина Конопка із Тернопільщини після півтора року у США пакує валізи додому. До Америки її запросила сестра за програмою для українських втікачів від війни. Дозвіл на перебування Галини закінчується за пів року, однак вона вирішила його не продовжувати. За три роки повномасштабного вторгнення у її селі лише раз упали уламки ракети. Каже, що готова їхати із донькою додому, де на родину чекає чоловік. Уже й має квитки.

"Сім'я для мене на першому місці. Дитині потрібен тато, – запевняє жінка. – Мені є куди повертатися – я із Тернопільщини. Шкода усіх українців, які не мають куди їхати – це просто жахливо".

Тарія Блажевич ніколи не мала американської мрії чи бажання жити у США. Її дім у Костянтинівці – на лінії фронту. Вона двічі тікала від війни – спершу з Донбасу до Києва, потім з Києва – до США. Тарія живе Сполучених Штатах з двома неповнолітніми дітьми.

Родина подала пакет документів на продовження свого перебування у США за тиждень до інавгурації Дональда Трампа. Міністерство національної безпеки досі не опрацювало її заявку і невідомо, чи колись взагалі опрацює.

Від початку другого терміну Трампа політичний вітер у Вашингтоні змінив напрям — з вулиці, де живе Тарія, зникли українські прапори, а після того, як президент Трамп звинуватив Україну в тому, що війна триває, а також суперечки між із Зеленським і Трампом у Білому Домі, в українців, що тікали від війни до США, зникло ще й відчуття безпеки.

Термін легального перебування у США для родини Блажевич закінчується за декілька днів. Це означає, що Тарія втратить дозвіл на роботу та посаду персонального асистента і, як наслідок, не зможе продовжити договір на оренду житла. Жінка зізнається, що приймає антидепресанти через відчуття безсилля. "Варіантів залишитися тут, не порушуючи закон, дуже мало", – говорить Тарія Блажевич.

Тарія Блажевич з дітьми в США
Тарія Блажевич з дітьми в США. Фото з особистого архіву, надане Суспільному

Блажевич — одна з 240 тисяч українців, які переїхали до США після російського повномасштабного вторгнення завдяки програмі Uniting for Ukraine ("Єднаємось для України"). Програму запустили навесні 2022 року. Таким чином американські громадяни допомогли українським утікачам від війни із переїздом до США – програма забезпечувала тимчасовий захист та дозвіл на роботу.

У березні президент США Дональд Трамп зупинив аналогічні програми для кубинців, гаїтян, нікарагуанців та венесуельців – таким чином більш як 500 тисяч людей втратили захист.

Наразі для утікачів від війни в Україні закритий вʼїзд до США за програмою гуманітарного паролю. Зупинився також і процес розгляду продовження перебування чи зміни візового статусу. Заявки не опрацьовували декілька місяців поспіль.

Під загрозою депортації

Христина виїхала до США із Бурштину через регулярні обстріли теплоелектростанції. Батьки дівчини залишилися на Івано Франківщині. Оскільки родичів у Європі немає, Христина поїхала у США до двоюрідної сестри, яка й допомогла їй із житлом на перший час.

В Америці її зарахували до відразу девʼяти вишів, однак без додаткового заробітку вона не змогла б собі дозволити навчання у жодному із них. Через піврічну затримку у продовженні дозволу на роботу її звільнили. Тепер вона щодня ризикує, працюючи за готівку. За це Христину можуть депортувати. Вона навчається зазвичай уночі і на вихідних. Якщо справа з дозволом на роботу не вирішиться у найближчий час – планує навчання у Європі.

"Дуже тяжко тут морально, коли адміністрація погрожує постійно, що скасують нам легальний статус і депортують", – розповідає Христина.

У медіа вже з'являлися повідомлення про те, що адміністрація Трампа планує витратити близько 250 мільйонів доларів на репатріацію людей із зон активних конфліктів, зокрема це стосується українців.

У відповідь на запит Суспільного щодо ситуації навколо програми для українців спікер Служби громадянства та імміграції США (USCIS) повідомив, що усі запити українців на продовження дозволу на перебування наразі на "адміністративній паузі до завершення додаткової перевірки для виявлення будь-яких шахрайських дій або проблем національної безпеки".

Тарас із Волині, що забажав не розголошувати свого прізвища, каже, що він – один із тих українців, які через "паузу" вже втратили роботу. Два місяці його компанія намагалася знайти легальні підстави продовжити йому контракт, однак зрештою звільнила. У Тараса двоє дітей. Зараз його родина живе на останні заощадження

Тарас організував телеграм-групу у надії знайти юристів і ресурси, щоб оскаржити рішення адміністрації Трампа у суді. Наразі у групі дві тисячі українців.

Український прапор в житловому районі у Дікінсоні, штат Північна Дакота
Український прапор в житловому районі у Дікінсоні, штат Північна Дакота, 17 липня 2023 року. AP/Jack Dura

Поки одні працюють за готівку, ризикуючи отримати підстави для депортації. Інші — готуються до життя на вулиці. Є у групі й ті, що переймаються перспективою перерваного лікування раку, і ті, що втратили роботу й не можуть забезпечити догляд трирічної дитини з інвалідністю, що потребує прискіпливого післяопераційного догляду.

Гуртом вони зібрали 1500 підписів під петицією та надіслали більше 200 звернень до конгресменів та сенаторів.

У відповідь від американських політиків приходять повідомлення широкого спектру – від глибокого занепокоєння до схвальних відгуків щодо політики адміністрації Трампа.

30 квітня конгресмени Кітінг і Фіцпатрік внесли законопроєкт під назвою "Український коригувальний акт 2025 року". Якщо його ухвалять, то українці, які прибули після квітня 2022 року та отримали захист у США, отримають можливість працювати. Наразі це єдина законодавча ініціатива щодо продовження перебування для українців у США під час війни.

Що робити українцям, поки U4U на паузі

Зараз українці у США мають можливість податися на притулок (asylum) або ж статус тимчасового захисту (TPS), які також забезпечують імунітет від депортації та дають дозвіл на легальну роботу в США. Лише кожен третій із 146 тисяч українців, що мають таке право, скористався можливістю переходу на TPS. Щоправда, співрозмовники Суспільного скаржаться, що із переходом на TPS час очікування на дозвіл роботи часом сягає трьох років.

Скільки саме громадян втратили роботу, а заразом і можливість легально забезпечувати родину, у Консульстві України не знають, "оскільки уповноважені органи США не ведуть відповідної статистики". Посольство України у США наразі отримало лише три звернення щодо закінчення дії дозволу на працевлаштування.

У коментарі Суспільному представник консульського відділу запевнив, що усі українці, які встигли податися на поновлення гуманітарного паролю або перейти на інший імміграційний статус, "перебувають на території США на законних підставах до ухвалення рішень за цими зверненнями".

Учні на уроці фізкультури в школі Святого Миколая в районі Українського села в Чикаго, штат Іллінойс
Учні на уроці фізкультури в школі Святого Миколая в районі Українського села в Чикаго, штат Іллінойс, 30 серпня 2022 року. 85% з 220 учнів мають українське походження, 65 з них приїхали з України після початку російського вторгнення. Getty Images/Jamie Kelter Davis for The Washington Post

За результатами перевірки Міністерства національної безпеки США на предмет можливих зловживань президент Трамп розгляне пропозиції щодо подальшого функціонування гуманітарних програм.

Тим часом 28 травня стало відомо, що Федеральний суддя штату Массачусетс виніс рішення, зобов'язавши адміністрацію Трампа відновити обробку заяв на імміграційну допомогу для одержувачів гуманітарної допомоги U4U.

Це означає, що бенефіціари гуманітарного програми можуть знову подавати заяви на отримання більш тривалого та стабільного імміграційного статусу, продовження строку свого перебування чи зміну свого статусу на тимчасовий захищений статус (TPS), притулок чи іншого типу візи.

Однак чи виконуватиме рішення адміністрація Трампа — наразі не відомо.

"Українці тут не мають ні від кого підтримки – просто зайві люди, – говорить Тарас. – Можливо, це політичний таких хід, щоб забрати лобіювання підтримки України. Навіть ті, у кого є документи, будуть зараз мовчати. Були мітинги на початку – зараз нічого".

Топ дня
Вибір редакції
На початок