Олександру Двірному з Корсунщини – 85 років. Чоловік не склав руки і довірився лікарям – йому видалили доброякісну пухлину передміхурової залози, що у шість разів перевищувала розмір передміхурової залози.
Олександр Двірний з центру онкоурології виписався після двох тижнів лікування. Розповів, що, мусив лягти на операцію, тому що не міг терпіти біль:
“У мене вже не було іншого виходу, тільки треба було їхати в онкодиспансер і довіритися лікарям. Надії на те, що я зміг би жити без опереції не було".
Суспільне Черкаси
Операції чоловік не боявся, тому що лікарі переконали, що все буде добре
"Я їм вірив, ішов на операцію наче не мене везуть, а когось іншого. Слава Богу, все добре, принаймні на сьогодні”, – розповів чоловік.
Читайте також: "Я хотів жити, тому тримався зубами": черкасець про те, як поборов рак
Із лікарні його забирав син Юрій. Розповів, що спочатку батько сумнівався щодо операції, але потім погодився:
“Говорив, що, може, воно йому вже і не треба. Але ми хочемо, щоб він жив далі. Він аж плечі розправив, такий став герой. Сподіваємося, все буде добре”.
Суспільне Черкаси
За словами лікаря Романа Морару-Бурлеску, щороку у трьох сотень черкащан виявляють діагноз рак передміхурової залози.
“Ця хвороба дуже легко виявляється. ЇЇ зараховують до так званих візуальних форм раку, – пухлин, які можна побачити, для яких не потрібне дороговартісне обстеження. І при стандартному профілактичному обстеженні в уролога, яке чоловіки мають проходити щорічно, її можна побачати”.
Суспільне Черкаси
Зі слів лікаря, одужання пацієнтів на 50% залежить від їхнього емоційного стану.
В Україні щороку фіксують 3-4 тисячі людей, які мають рак передміхурової залози, 65% із них звертаються на 3-4 стадії хвороби:
“Ми знаходимо дуже пізно, коли ми вже не можемо радикально пролікувати, тому що вони вчасно не звертаються до уролога або до онкоуролога і в наших чоловіків немає культури профілактичних обстежень”.
За статистикою, щодня в Україні від цієї хвороби помирає людей.