За шість років з моменту підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом Україна виконала низку її умов. Однак, попри певний поступ у газовому секторі, лібералізацію ринку землі, стабілізацію банківського сектору та просування у напрямку цифрової економіки, українські реформи мають низку недоліків. Естонський дипломат і голова представництва ЄС в Україні з 2019 року Матті Маасікас в інтерв'ю Суспільному розповів про головні недоліки в українських реформах, плани ЄС щодо вакцинації та про те, коли Європа знову відкриє кордони для українських туристів.
Про реформи в Україні
Як ви оцінюєте процес реалізації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС? Які основні моменти? Що загальмувалося і що треба прискорити?
Торік ми побачили правильні кроки у кількох галузях. У лібералізації економіки України досягнуто макрофінансової стабільності, вона зберігається. Є поступ у газовому секторі, лібералізовано ринок землі. Потрібно ухвалити ще кілька законів, але все рухається в правильному напрямку. Стабілізовано банківський сектор. Добре йдуть справи у цифровій економіці. Важливим етапом стало нещодавнє ухвалення закону про цифрові комунікації. Так само є зрушення у наших відносинах, що уможливить поступову інтеграцію України до цифрового ринку ЄС. Це все гарні приклади. І ще один позитивний приклад – нещодавнє ухвалення закону про внутрішні водні шляхи.
Тепер я переходжу до тих галузей, де прогрес не такий швидкий. За українським висловом, він “буксує на місці”. Багато потрібно зробити у транспортному секторі. Це дуже складна галузь, де стикаються багато інтересів. Але для того, щоб отримати користь від того, що в нас є спільний економічний простір, потрібно працювати і над цим. І, звісно ж, є великий простір, що не підпадає цілком під жодну з цих двох категорій, а саме – простір верховенства права і боротьби з корупцією.
З якими результатами Україна йде на перегляд Угоди про асоціацію? Чого очікуєте ви від її перегляду?
Цьогоріч минає п'ять років від початку втілення Угоди про асоціацію. ЄС та Україна почали або зовсім незабаром почнуть власні внутрішні оцінювання, які, сподіваюсь, будуть готові ближче до літа. Потім їх обговорять і порівняють, а результатом стане спільне оцінювання. Я сподіваюсь, що це оцінювання покаже, наскільки добре інтегровані наші економіки.
Я цілком впевнений, що там буде записано і чимало досягнень у просторі верховенства права і боротьби проти корупції, буде прописана антикорупційна архітектура з новими установами, як-от НАБУ, САП і Вищий антикорупційний суд. Це велике досягнення. Я знаю, що часом в Україні люди прагнуть більших і швидших результатів, що я можу зрозуміти з людської точки зору. Але усім державним установам потрібні час, стабільність і невтручання політичних і економічних кіл у їхню роботу, щоби почати видавати результати. Отже, нам є чимало чого оцінювати, і в нас є чимало галузей, де ми здатні побачити, що подальша інтеграція може бути корисною для обох сторін.
Конституційна криза в Україні стала однією з головних подій року. Чи бачите ви готовність української влади рухатись відповідно до Дорожньої карти, запропонованої у період кризи послами G7? І що станеться, якщо Дорожню карту проігнорують або не втілять у життя?
Ця Дорожня карта не була сюрпризом для президента України Зеленського та його команди, адже ми дискутували протягом років з усіма відповідними органами влади у вашій країні з цих питань. Якщо українська влада під керівництвом президента розпочне ретельну судову реформу, це буде потрібно перш за все задля самих українців, щоб отримати довіру до судової системи, і, по-друге, це потрібно для інвестицій в Україну. Це не новина для вас, що зараз потенційні інвестори передусім посилаються вже не на рівень корупції, а на нереформовану та ненадійну систему правосуддя.
Останні події з Конституційним судом виявили деякі недоліки цього органу. Я не коментую, як працює цей суд, але він має повноваження перевірки, звільнення та фактичної можливості відхилення законів, визнання їх недійсними.
Мені здається цілком зрозумілим, що реформа Вищої ради правосуддя, органу управління судовою системою, є надзвичайно важливою. І Вища кваліфікаційна комісія суддів зі способом набору суддів – орган, який потрібно реформувати. Отже, є кілька елементів, але найпершою має бути Вища рада правосуддя.
Про вакцинацію та гроші від ЄС
Чи буде Євросоюз якось реагувати, якщо карту не реалізують? І чи може це надалі вплинути на стосунки між Україною та ЄС?
Дорожня карта – це документ, але він не є міжнародним зобов'язанням України. Це просто наші рекомендації. Якщо українська влада розпочне реформу, то ЄС та інші міжнародні партнери будуть дуже раді допомогти та поділитися порадами і експертами, які допоможуть сформувати цей законопроєкт.
Україна ще не розпочала щеплення проти COVID-19. Оскільки ви ознайомлені з тим, що до цього часу зробила Україна, наскільки ці заходи, на ваш погляд, є достатніми? Як ЄС готовий підтримати зусилля України?
Уся пандемія COVID-19 – це велика глобальна криза. Усі кризи виявляють найкраще, але часом і найгірше серед людей, а також керівництва країн. І особисто для мене закриття кордонів, яке широко запровадили у березні минулого року, стало чимось страшним. Знову ж таки, кожен уряд несе відповідальність за своїх громадян.
Зараз я не можу коментувати, як Україна вирішила питання щодо отримання та замовлення вакцини. ЄС багато працював, ми в Представництві ЄС докладали всіх зусиль, щоб допомогти Україні створити систему вакцинації та логістики. Щодо перспектив передачі вакцини в Україну: Європейська комісія працює над механізмом розподілу вакцин. Спершу Комісія ЄС уклала закриті контракти з країнами-членами ЄС. Західні балканські країни та східні партнери ЄС, східні сусіди матимуть пріоритет, і Україна – серед цих партнерів.
Я сподіваюся, що найближчими днями та тижнями ми побачимо рішення, які дозволять вакцинувати медичних працівників в Україні та інших сусідніх країнах (інтерв'ю було записане ще до схвалення COVAX доставки вакцин в Україну – ред.). Навесні ситуація може покращитися, оскільки буде більше вакцин, і виробничі потужності можуть відрізнятися від того, що ми маємо зараз.
Скільки доз вакцини ЄС надасть Україні загалом та коли?
Поки що цього ще ніхто не може сказати. Але зараз ми зосереджені на медичних працівниках у країнах Східного партнерства та країнах Західних Балкан. Звичайно, сьогодні ви бачите, що у всіх країнах-членах ЄС затримка однієї партії на кілька днів вже турбує громадськість. Відсутність або затримка декількох тисяч вакцин, що є дуже-дуже малою кількістю, теж викликає стурбованість. Це дуже чутлива сфера – як емоційно, так і політично. Ми робимо все можливе для наших найближчих сусідів та партнерів.
ЄС погрожував обмежити експорт вакцин, виготовлених у межах блоку, щоб подолати дефіцит. Як щодо таких партнерів, як Україна?
Такого плану немає. Не існує плану суворого експорту. Система, яка буде впроваджена, розрахована на те, аби дати розуміння, як і куди розподілятимуться вакцини. Потрібна чітка картина, але мова не йде про обмеження експорту.
Чи збирається ЄС запровадити обов’язковий паспорт щеплень через пандемію COVID-19? Це важливо, оскільки це може стати новим бар’єром для українських туристів.
Подібні рішення ще не ухвалювались. Тому я не можу це коментувати.
Коли ЄС відкриє свої кордони для українських туристів? Що для цього потрібно?
Існує список країн, звідки можна в’їхати до ЄС без обмежень, і до цього списку, якщо я не помиляюся, на сьогоднішні входить п’ять країн у всьому світі. Отже, все базується на наукових даних, на кількості заражень, і я впевнений, що протягом цього року кількість вакцинованих людей буде тільки зростати, кількість інфікованих – зменшуватись. Тоді ЄС і відкриє свої кордони для туристів.
Торік Україна отримала лише половину суми макрофінансової підтримки, яку обіцяв ЄС. Коли Україна зможе отримати решту грошей? Від чого це залежить?
Щодо цього я можу бути астрономічно точним. Україна отримає ці гроші, коли будуть виконані всі спільно узгоджені умови. Що стосується макрофінансової допомоги ЄС, вона завжди складається з двох частин. Надання першої половини переважно не пов’язане із певними умовами. Але в другій частині є перелік умов, які ми спільно погодили з Верховною радою, і президент Зеленський підписав.
Одну з умов було майже виконано, коли Верховна рада ухвалила закон про створення Бюро економічної безпеки. Також була важлива умова про сильний і незалежний орган, що здійснюватиме медичні закупівлі. Тож у цій програмі умов є конкретні речі, над якими працює українська влада. І тоді ЄС виділить наступні 600 мільйонів євро.
Про Крим і Донбас
Україна запросила ЄС приєднатися до Кримської платформи. Україна також хоче, щоб ЄС створив посаду спеціального представника з питань Криму. Пітер Стано сказав, що ЄС збирається розглянути цю пропозицію. Які результати?
Ми дуже цінуємо ініціативи президента Зеленського для вирішення конфлікту та дотримуємося думки, що для Росії краще відповісти взаємністю, адже, як ми бачимо, Росія є cтороною конфлікту, а не виступає у ролі спостерігача, як хтось би міг подумати. Існує жорстка політика невизнання, в якій беруть участь ЄС, США, більша частина демократичного світу і, звичайно, сама Україна, і ця політика невизнання виражається у забороні інвестицій, тому економічні та політичні зв'язки з незаконно анексованим Кримом були зведені до мінімуму.
Ми вітаємо той факт, що українська влада активізувала свої політичні та дипломатичні зусилля для вирішення питання Криму та повернення його в Україну. Щодо платформи: особливо я хотів би виділити можливості для спільної роботи України та ЄС у міжнародних форумах, як в ООН, так і в ОБСЄ, та підвищення важливості цього дуже болючого питання.
Ми бачимо, що Росія намагається викреслити питання окупації Криму з порядку денного міжнародної спільноти. Яка позиція ЄС щодо цього? Чи збирається Євросоюз продовжувати санкції проти Росії, поки Крим не повернуть Україні?
Так. Санкції у зв’язку із Кримом дуже зрозумілі з точки зору міжнародного права. Тож в цьому питанні немає навіть найменшого ризику руху у зворотному напрямку. ЄС, США та інші демократичні країни постійно роблять заяви, коли в Криму відбувається щось погане, наприклад, коли хлопців забирають до російської армії.
Хтось може сказати, що такі заяви – це просто заяви. Але дозвольте сказати: в 1985 році в окупованій радянській Естонії я був призваний в радянську армію з таким самим порушенням міжнародного права, яке робить зараз Росія в Криму. Ніхто тоді не робив жодних заяв. Але я почувався би краще, якби хтось це зробив. Можливо, якби я знав або навіть почув на "Голосі Америки" чи "Радіо Європа", що хтось десь взяв це до відома, що комусь десь не байдуже, було б легше.
Як ви оцінюєте політичний процес врегулювання ситуації на Донбасі? Війна триває в Україні вже сім років. Яка різниця між сьомим роком війни та шістьма попередніми роками? А що залишилося незмінним?
Слід виділяти сьомий рік, оскільки припинення вогню триває з липня минулого року, і це дуже важливо. Це дуже добре, але крім цього, ми не бачимо зрушень. Незважаючи на те, що вирішили на Паризькому саміті в грудні 2019 року, деякі обміни полоненими відбулися, але не більше. І саме країни-члени ЄС, які є частиною Паризького саміту, постійно нагадують перелік кроків, які необхідно зробити.
Можливо, ви бачите інші способи вирішення, інші інструменти?
У дипломатичному та політичному просторі Мінські угоди є єдиною можливістю. Тобто Мінські угоди – це єдина дипломатично-політична база. І ми виходимо з переконання, що Мінські домовленості повинні виконувати всі учасники, особливо Росія. Вся політика ЄС щодо Росії залежить від того, як Росія виконує Мінські угоди. Тож тут має місце політичне очікування, і наша позиція дуже чітка.
Які шанси України стати членом Євросоюзу?
Коли я передав свої вірчі грамоти президенту Зеленському восени 2019 року, я сказав йому, що ми обидва доживемо до дня, коли Україну запросять до ЄС. Хоча й ніхто не може назвати цю дату – дуже рано.
Наші відносини дуже міцні і базуються на Угоді про асоціацію. Ця угода та відносини дозволили здійснити вже 50 мільйонів поїздок з України до ЄС, і вже зараз українські чиновники працюють з колегами ЄС та агенціями ЄС, українські підприємці взаємодіють із європейськими колегами. Ця щоденна робота дедалі більше зближує нас, аж до того моменту, що, можливо, одного дня ніхто навіть не ставитиме це під сумнів, чому Україна не може приєднатися. Єдине, чого я не можу зробити, так це передбачити, скільки часу потрібно українцям – це не було би правильно. Краще зосередитися на якнайкращому використанні вже існуючих відносин з ЄС.
